PD-1

People's Drone PD-1
Тип	Розвідувальний БПЛА
Розробник	Ukrspecsystems
Виробник	Ukrspecsystems
Перший політ	16 листопада 2015 року
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	ЗСУ НГУ
Роки виробництва	2015-…
Виготовлено	більше 35[джерело?]
Вартість розробки	~880 000 грн.[джерело?]
Вартість одиниці	$ 150000[джерело?]
PD-1 у Вікісховищі

PD-1 (акр. від англ. People's Drone — «народний дрон») — український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для здійснення повітряної розвідки та контролю над переміщенням супротивника. Розробкою та випуском займається Всеукраїнський центр волонтерів «Народний проєкт» та Ukrspecsystems.

Безпілотний апарат та наземний пункт керування є частиною проєкту «Перший Народний комплекс БпЛА» спільного виробництва Ukrspecsystems та «Народного проєкту». Розробку першого комплексу оплатили спонсори, а збір коштів на другий комплекс відбувався через «Народний проєкт». В рамках цього проєкту створювався ряд безпілотників, складність виконання яких поступово зростала. Фінансування робіт зі створення апарату здійснювалося за рахунок добровільного перерахування коштів на рахунок волонтерів по проєкту «Перший Народний комплекс БпЛА».

У 2014 році БпЛА PD-1 пройшов фазу тестової експлуатації та через деякий час був відправлений у зону бойових дій^[1].

У 2018 році безпілотник був представлений на військовому параді до Дня незалежності^[2].

БпАК включає в себе літак з ДВЗ, гіростабілізовану платформу з якісною камерою та тепловізором, автомобіль для пересування по місцевості та переносну станцію керування літаком.

Автомобіль повністю підготовлений для безпечного перевезення літака та особового складу. Операторам для комфортного управління у машині встановлено складний стіл для наземної станції керування та для аналізу польотів.

На БпЛА встановлена гіростабілізована платформа зі звичайною і термальною камерами. Завдяки сенсорам положення у просторі й електричним моторам платформа компенсує вібрації та різкі маневри літака, тим самим забезпечуючи стабільність та плавність руху двох камер. Це, своєю чергою, дозволяє знімати високоякісне відео, як вдень, так і вночі, з використанням термальної камери.

Як автопілот використовується система з відкритим кодом Arduplane (Pixhawk Cube Black) з власними доробками програми MissionPlanner^{[джерело?]}.

БпЛА здатний виконувати завдання в умовах роботи ворожих систем радіоелектронної боротьби.

Був розроблений цілий комплекс технічних рішень, завдяки яким PD-1 може продовжувати виконання місії в автоматичному режимі або повернутися до точки старту при виявленні зовнішніх втручань у систему зв'язку або навігації. Для цього використовується система інерціальної навігації, яка за допомогою внутрішніх датчиків положення у просторі (акселерометр, гіроскоп, компас та ін.) відстежує напрям руху літака та його поточне знаходження відносно позиції старту.

• Функція автоматичного польоту за заданим маршрутом;
• Функція автоматичного повернення у випадку відмови сигналу GPS або радіоперешкод;
• Система інерціальної навігації;
• Система супутникової навігації;
• Функція автоматичного зльоту та посадки;
• Шифровані цифрові канали передачі даних телеметрії та відео.

Характеристики^[3][4]:

• Розмах крила: 3 м
• Маса
  • порожнього: 16 кг
  • з повним навантаженням: 33 кг
• Маса корисного навантаження: 8 кг
• Тип двигуна: ДВЗ
• Максимальна швидкість: 140 км/год
• Крейсерська швидкість: 90 км/год
• Дальність зв'язку телеметрії: до 85 км
• Дальність передачі Full HD відео в режимі реального часу: 50 км
• Тривалість польоту: понад 5 годин
• Практична стеля: 2000 м

• RQ-7 Shadow
• PD-2

п о р Літальні апарати Збройних сил України Винищувачі МіГ-21 • МіГ-23 • МіГ-25 • МіГ-27 • Су-15 • Су-17 • Як-38 • Су-27 • МіГ-29 (МіГ-29МУ1) Штурмовики Су-25 Бомбардувальники Ту-16 • Як-28 • Ту-22 • Ту-22М • Ту-95 • Ту-160 • Су-24/Су-24М Розвідники Ан-30 • Су-24МР Навчально-тренувальні Ту-134УБЛ • Л-39 • ХАЗ-30 Військово-транспортні Ан-12 • Ан-24 • Ан-26 • Ан-70 • Іл-76 Пасажирські Ту-134 Багатоцільові Ан-2 Вертольоти Мі-2 • Мі-8 • Мі-24 Морська авіація Ан-2 • Ан-26 • Бе-12 Розвідувальні БПЛА Ту-141 • Ту-143 • «Фурія» • «Лелека-100» • PD-1 • Spectator • FlyEye • RQ-11 Raven • RQ-20 Puma[1] • Quantix Recon[1] • PD-100 Black Hornet[1] • Heidrun [1] Ударні БПЛА Bayraktar TB2 • R18 Баражуючі боєприпаси Warmate  • Switchblade[1] • Phoenix Ghost [1]  — українська (після 1991 р.) розробка та/або виробництво курсивом позначено зразки, що станом на 2019 рік зняті з озброєння ↑ а б в г д е заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, інформація може корегуватись

п о р Військова авіація України після 1991 року Військово-транспортні літаки Ан-26 «Vita»  · Ан-32RE*  · Shaanxi Y-9**  · Ан-140  · Ан-140-300Т  · Ан-24 · Ан-70 · Іл-76  · Ан-12  · Ан-178  · Ан-26М «Рятівник»  · Ан-26МСБ  · Ан-132**  · Faraz-140T** Військово-морська авіація Ан-140МП  · Ан-74МП  · Ан-74МП-300  · Ан-168МП Штурмовики Су-25М1  · Су-25УБМ1 Винищувачі Су-27УБ1М  · Су-27УП1М  · Су-27С1М  · Су-27П1М  · МіГ-29МУ1  · МіГ-29МУ2 Бомбардувальники Су-24 Розвідувальний літак Су-24МР · Ан-30 Навчально-тренувальні і Навчально-бойові літаки Л-39_«Альбатрос»  · ХАЗ-30  · Y1 Дельфін Багатоцільові вертольоти PZL W-3PL Głuszec**  · Мі-2МСБ-В  · Мі-8МСБ-В  · МСБ-6  · ЛЕВ-1 Ударні вертольоти Мі-24 Super Hind Mk.3**  · Мі-24G/Super Hind Mk.4**  · Мі-24ПУ1  · Мі-24ПУ2  · SM232 Розвідувальні БПЛА Міні: Sparrow**  · Spectator  · М-10 «Око»  · «Сокіл-2»  · «Фурія»  · Лелека-100  · М-6 «Жайвір» Малі: «Стрепет»  · А-11 «Стриж»  · А-2 «Синиця»  · А-3 «Ремез»  · А-4К «Альбатрос»  · А-12 «Ураган»  · Microvisor SM 7  · Microvisor SM 7М  · Patriot RVO10  · «Ятаган»  · Columba  · «Кібер-3 Око»  · «Коса»  · PD-1  · «Обрій» Ударні БПЛА «Горлиця»  · «Грім» * - виготовлявся тільки на експорт; ** - спільні розробки; курсивом виділено перспективні, дослідні або ті, що не пішли в серійне виробництво зразки

Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.