Проектування літака розпочали в середині 1944 за завданням керівництваЛюфтваффе на одномісний винищувач з швидкістю 1000 км/год на висоті 7000 м. Через відсутність моторів He S 011[de] встановили мотори Jumo 004B[de]. Стріловидність крила змінювалась в діапазоні 35°-45°. Літак отримав цільнометалевий корпус, носову стійку шасі, герметичну кабіну.
Близький до завершення прототип на заводі у Обераммергау захопили у квітні 1945 американці. Він був перевезений до США, завершений і випробуваний. На його основі збудували експериментальний літак Bell X-5 — перший діючий літак з змінною геометрією крила. За схожою схемою збудували шведський Saab 29 Tunnan — перший післявоєнний винищувач з стріловидними крилами.