Mach

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2016)
Mach
Тип мікроядро і програмне забезпечення
Автор Університет Карнегі-Меллон
Версії 3.0
Мова програмування C і асемблер
Вебсайт cs.cmu.edu/afs/cs/project/mach/public/www/mach.html

Mach — мікроядро операційної системи, розроблене в Університеті Карнегі-Меллон при проведенні дослідницьких робіт у галузі операційних систем, головним чином, розподілених та паралельних обчислень. Це один з найперших прикладів мікроядра, який досі є стандартом для таких проєктів.

Проєкт існував у 1985—1994 роках, закінчився виходом Mach 3.0. Декілька дослідницьких груп продовжили розробку Mach; наприклад, в Університеті Юта деякий час існував проєкт Mach 4. Mach розроблявся як заміна ядра BSD UNIX, тому не було необхідності в розробці нового операційного оточення. Подальші науково-дослідницькі роботи по проєкту Mach, схоже, закінчилися; попри це, Mach та його похідні використовуються в ряді комерційних операційних систем, наприклад NeXTSTEP, найпомітнішою з яких є Mac OS X, де використовується ядро XNU, вібравши в себе Mach 2.5. Система керування віртуальною пам'яттю Mach була перейнята розробниками BSD в CSRG та використовується в сучасних UNIX-системах, похідних від BSD, наприклад FreeBSD. А ні Mac OS X, а ні FreeBSD не залишили мікроядерну архітектуру, що використовується в Mach, хоча Mac OS X пропонує для використання в прикладних програмах мікроядерну систему міжпроцессорної взаємодії та примітиви керування.

Mach є логічним продовженням ядра Accent, також розробленого в Університеті Карнегі-Меллон. Провідний розробник проєкту Річард Рашид з 1991 року працює в Microsoft в підрозділі Microsoft Research. Ще один з основних розробників, Авадіс Теваніан працював головою департаменту розробки програм в NeXT, потім, до березня 2006, головою департаменту перспективних програмних технологій в Apple.

Концепція

Оскільки Mach спроєктовано як швидку заміну традиційному ядру UNIX, подивимось в основному на відмінності Mach від Unix. Стало зрозумілим, що Unix-концепція «все — файл» більше не працює на сучасних системах, але такі системи, як Plan 9 від Bell Labs, все ж таки намагаються слідувати цьому шляху. Розробники Mach примітили негнучкість такого підходу, та запропонували, що інший рівень віртуалізації може заставити систему «працювати» знов.

Одна з найважніших абстракцій в Unix — це конвеєри (pipe). Що схоже на конвеєри та дозволить на загальнішому рівні зробити доступним різноманітні переміщення інформації між програмами? Така система може існувати, завдяки міжпроцесній взаємодії (IPC) — схожий з конвеєрами принцип организації взаємодії процесів, дозволяючий переміщувати будь-яку файлоподібну інформаціїю між двома програмами. В той час, як у багатьох системах, включно різні Unix, вже декілька років існували різні реалізації IPС, але вони були призначені для спеціальних цілей та не могли забезпечити те, що творці Mach від них чекали.

Операційні системи, засновані на Mach

Див. також


Операційні системи Це незавершена стаття про операційні системи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


  • п
  • о
  • р
Загальне
Історія
ОС на базі ВПЗ
BSD · Apple Darwin · FreeDOS · FreeBSD · OpenBSD · FreeNAS · GNU · Haiku · Hurd · Inferno · Linux · Mach · MINIX · OpenSolaris · Plan 9 · ReactOS
Розробка ВПЗ[en]
Eclipse · FreeBASIC · Free Pascal · GCC · Java · libJIT[ru] · LLVM · Lua · Open64 · Perl · PHP · Python · ROSE[en] · Ruby · Tcl
Менеджери
вікон XWS
Blackbox Compiz EDE Enlightenment Fluxbox GNOME JWM IceWM KDE Openbox ROX[en] Window Maker[en] Xfce
Організації
Фонд вільного ПЗ (FSF) (європейський[en] індійський[en] латиноамериканський[en]) • Apache Software Foundation · Blender Foundation[en] · Eclipse Foundation · freedesktop.org · GNOME Foundation · Проєкт GNU · Google Code · Linux Foundation · Mozilla Foundation · Open Source Initiative · SourceForge · The Document Foundation · Xiph.Org · XMPP Standards Foundation[en] · X.Org Foundation
Ліцензії
Проблеми
Двійковий блоб · Технічні засоби захисту авторських прав · Вільні та відкриті графічні драйвери[en] · Ліцензійна проліферація · Iceweasel · Безпека відкритого ПЗ[en] · Власницьке програмне забезпечення · Конфлікт SCO—Linux · Програмні патенти · Тивоїзація · Trusted Computing · Апаратне обмеження[es] · Вірусна ліцензія
Інше
Визначення вільного ПЗ · Визначення Open Source · Альтернативні назви[en] · Рух · Вільне та відкрите ПЗ Microsoft Open Specification Promise[en] · Порівняння відкритих та закритих кодів[en] · Revolution OS · Собор і базар
  • п
  • о
  • р
Операційні системи[en] на базі Darwin
Історія
До Darwin
Macintosh
Mac OS X,
OS X,
macOS
(історія[en])
Mac OS X
Server
  • Mac OS X Server 1.0 (Hera, Rhapsody)
  • 10.0 (Cheetah)
  • 10.1 (Puma)
  • 10.2 (Jaguar)
  • 10.3 (Panther)
  • 10.4 (Tiger)
  • 10.5 Leopard Server
  • 10.6 Snow Leopard Server
iPhone, iPod
iPad
iPhone OS,
iOS
  • Похідні від Mac OS X: iPhone OS 3.2
    iOS 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
iPadOS
  • Похідні від iOS 13-15: 13
  • 14
  • 15
  • 16
Apple TV
Apple TV
Software
  • Похідні від Mac OS X 10.4 Tiger: 1
  • 2
  • 3
  • Похідні від iOS 4–8: 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
tvOS
Apple Watch
watchOS
  • Похідні від iOS 8–15: 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
Вбудовані
bridgeOS
  • Похідні від watchOS: 1
  • 2
HomePod
audioOS
  • Похідні від iOS: 11
  • 12
  • 13
  • Похідні від tvOS:
  • 13.4
  • 14
  • 15
Інші
  • OpenDarwin
  • MacPorts[en] (раніше DarwinPorts[en])
  • PureDarwin[en]
  • Історія версій macOS[en]
  • Історія версій Mac OS X Server
  • Історія версій tvOS
  • Історія версій iOS[en]
  • Історія версій iPadOS
  • Історія версій watchOS
  • Історія версій audioOS
    Курсивом позначені майбутні продукти
  • П:  Портал «Програмування» П:  Портал «Інформаційні технології»