9М120 «Атака»
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Атака (значення).
| 9M120 «Атака» | |
|---|---|
 9M120 із тандемною кумулятивною бойовою частиною | |
| Тип | ПТКР |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1985[1][2] — т. ч. |
| Оператори |  Збройні сили РФ |
| Війни | Російське вторгнення в Україну (2022) |
| Історія виробництва | |
| Розробник |  КБМ[en] (Коломна) |
| Виробник | ВАТ «ЗіД» (Ковров) |
| Варіанти | 9М114 |
| Характеристики | |
| Вага | 48,5 кг (у ТПП) 33,5 кг (стартова) |
| Довжина | 1 830 мм (у ТПП) 2 100 мм (у польоті) |
| | |
| Калібр | 130 мм |
| Вага боєголовки | 2,75 кг |
| Потужність вибуху | 7,4 кг |
| | |
| Двигун | РДТП |
| Розмах крил | 370 мм |
Операційна дальність | 6 км (до 8 км) |
| Висота польоту | 0-4000 м |
| Швидкість | 550—560 м/с |
Система наведення | Напівавтоматична, радіокомандна |
| | |
 9М120 «Атака» у Вікісховищі | |
«Атака» (Індекс ГРАУ — 9М120, за класифікацією НАТО — AT-9 Spiral-2) — протитанкова керована ракета з радіокомандною системою управління[ru], розроблена на базі ракети 9М114 «Кокон» комплексу «Штурм». Призначена для ураження бронетехніки, живої сили, ДОТів, об'єктів ППО та вертольотів.
Ракета розроблена у ВАТ НВК «КБ Машинобудування»[en] м. Коломна, серійно її виготовляє ВАТ «Завод імені В. А. Дегтярьова» м. Ковров. Розробник тандемної бойової частини — РФЯЦ-ВНДІЕФ.[3] Запобіжно-виконавчий механізм для бойової частини розроблений Науково-дослідним технологічним інститутом імені П. І. Снєгірьова[ru][4], а бортова апаратура розроблена — Науково-дослідним інститутом фізичних проблем[ru].[5]
Конструкція
Система управління ракетою включає розташовані в приладовому відсіку ракети приймач радіокомандної лінії і блок відповідача з імпульсною лампою, а також розташовані на пусковій установці носія комплексу пеленгатор імпульсної лампи і передавач команд управління міліметрового діапазону довжин хвиль. Дугоподібні пір'я (4 шт.) створюють додаткову підйомну силу, корпус і кермо металеві.
Носії
- Вертольоти Мі-24В, Мі-35, Мі-24ВП (Мі-35М), Мі-24ПК-2, Мі-35М2, Мі-28, Мі-28Н (Мі-28НЭ), Мі-8АМТШ (Мі-171Ш), Ка-29 (комплекси 9К113 «Штурм-В» і 9-А-2313 «Атака-В» та їх модифікації)[6], Ка-52.
- Бойові машини 9П149 (9К114 Штурм) та 9П149М комплексів 9К132 «Штурм-СМ» і 9К132Э «Штурм-СМЭ»,
- Патрульний катер проєкту 14310 «Міраж»[ru][7]
Її модернізація 9М120-1[8], у приладовому відсіку якої розташовані приймач радіокомандної лінії та блок відповідача з імпульсною лампою, а також фотоприймальний пристрій та обчислювач, який після аналізу сигналів з пускової установки носія вибирає або радіокомандну, або ларезно-променеву систему управління ракетою 9М120-1[9], входить до складу всіх перерахованих вище носіїв, оснащених пеленгатором і передавачем команд управління, а також входить до складу носіїв, оснащених передавачем лазерно-променевого каналу управління:
- комплекс керованого озброєння «Атака-Т» (індекс Б07С1) бойової машини підтримки танків «Термінатор» (БМПТ, Об'єкт 199)[10][11] та бойової машини вогневої підтримки Термінатор-2 (БМПТ-72)
- комплекс керованого озброєння «Бережок» (індекс Б05С011) бойової машини піхоти БМП-2М[12][13] та БМП-3М
- багатоцільовий комплекс керованого ракетного озброєння 9К113У «Штурм-ВУ» вертольота Ка-52[14]
- комплекс керованого ракетного озброєння «Штурм-ЛК» катера проєкту 10412 типу «Свєтляк» (корабель «Triglav» (пр.10412, зав. № 043) для флоту Республіки Словенія).
Передбачається використання ракет 9М120 та 9М120-1 «Атака» у ряді проєктів:
- у складі автономного модуля на базі бойової машини 9П149 розробки ФДУП «Саратовський агрегатний завод», продемонстрованого на виставці «МАКС-2003»
- у складі озброєння бойова розвідувально-диверсійна машина 2Т «Сталкер» білоруського підприємства «Минотор-Сервис»
- у складі бойового модуля багатоцільового ракетно-гарматного комплексу А3 білоруського підприємства «Тетраедр»
- у складі модернізованого автономного модуля самооборони «Гибка-МА» розробки ВАТ "НВК «КБМ» та Морського науково-дослідного інституту радіоелектроніки «Альтаїр» АТ «Алмаз-Антей»[15]
- у складі броньованого дволанкового транспортера легкого класу для Заполяр'я та Арктики на базі уніфікованої міжвидової дволанкової гусеничної платформи (ОКР «Арктика»).[16]
Модифікації
- 9М120 — керована протитанкова ракета «Атака» з тандемною кумулятивною бойовою частиною. Дальність 6000 м. Бронепробивність бойової частини — не менше 800 мм гомогенної броні з динамічним захистом (за нормаллю до поверхні).[17][18] Конструкція тандемної бойової частини — висувна.
- 9М120Ф — варіант ракети оснащений бойовою частиною комбінованої — фугасної та об'ємно-детонуючої дії. Призначена для ураження укріплених вогневих точок, оборонних споруд, легкоброньованої та неброньованої техніки, прихованої живої сили. Фугасність бойової частини — до 9,5 кг у тротиловому еквіваленті[18].
- 9М120Ф-1 — модифікація ракети з осколково-фугасною бойовою частиною.
- 9М220 — дальність 6 000 м;
- 9М220О (9-А-2200) — модифікація ракети зі стрижневою бойовою частиною для ураження літальних апаратів. Дальність 7 000 м[19].
- 9М120-1 — протитанкова керована ракета із тандемною кумулятивною бойовою частиною.
- 9М120-1Ф — керована ракета з фугасною бойовою частиною з ОДС[20].
- 9М120-1Ф-1 — модифікація осколково-фугасної бойової частини з неконтактним підривником, що дозволяє знищувати не тільки техніку та інженерні споруди, а й живу силу, у тому числі захищену бронежилетами, а також гарантовано вражати ціль навіть коли ракета проходить на певній відстані.
- 9М120М — протитанкова керована ракета з тандемною бойовою частиною, бронепробивність 950 мм, дальність 8 000 м[21][22];
- 9М120Д — протитанкова керована ракета «Атака-Д» з дальністю польоту до 10 000 м[23].
Керовані ракети 9М120 прийняті на озброєння 31 травня 1996 року. Керовані ракети 9М120-1, 9М120-1Ф, 9М120-1Ф-1 прийняті на озброєння збройних сил Росії 30 червня 2014 року в складі модернізованого самохідного протитанкового ракетного комплексу 9К132 «Штурм-СМ» (бойова машина 9П149М).
Тактико-технічні характеристики
- Максимальна дальність стрільби:[сн 1]
- Для наземного комплексу — до 400 м до 6000 м.
- Для пуску з вертольота — до 6000 м.
- Дальність зведення підривника бойової частини: від 50 до 200 м.
- Максимальна швидкість польоту: 550 м/с[18]
- Калібр бойової частини: 130 мм
- Довжина ракети в транспортно-пусковому контейнері: 1830 мм[18]
- Довжина ракети в польоті: 2100 мм
- Маса ракети в транспортно-пусковому контейнері: 49,5 кг[18]
- Стартова маса ракети: 42,5 кг[24]
- Боєкомплект:
- вертольота Мі-24В (Мі-28) — 8 шт. (16)
- бойової машини 9П149 — 12 шт.
- бойової машини 9П149М — до 12 шт. (10 шт. при трьох різних типах ракет у барабані)
- бойової машини підтримки танків — 4 шт. на ПУ
- бойової машини піхоти БМП-2 — 6 шт. (2 шт. на ПУ)
- катери «Міраж» та «Свєтляк»— 6 шт. на ПУ
- «Уран-9» — до 4 шт. на ПУ
- Умови бойового застосування:
- діапазон висот над рівнем моря — 0-4000 м
- температурний діапазон — ±50 °C
- ракета у трубі-контейнері, встановлена на пусковій установці, забезпечує можливість стрільби після подолання носієм водної перешкоди глибиною до 5 м.
- ракети типу 9М120-1 при експлуатації у військах не вимагають перевірки на контрольно-перевірочній апаратурі.
Оператори
Бойове застосування
Російське вторгнення в Україну
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022)
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну поблизу Комишувахи на Луганщині помітили 4 російські бойові машини підтримки танків «Термінатор» із протитанкоимиі керованими ракетами 9М120 «Атака».[26]
Галерея
-
На торці розташований приймач радіокомандного наведення та ІЧ випромінювач. Також видно сопло, розташоване під кутом. -
-
-
-
Протитанкова керована ракета «Атака» на дистанційному бойовому модулі «Кинжал».
Примітки
- ↑ Дані по дальності стрільби змінюються від джерела до джерела, в цілому не суперачать один одному. Так, сайт розробника ракети (Коломенське КБМ) зазначає дальність 6000 м (без зазначенення типу ракети), виробник (Ковровський «ЗіД») — 5800 м (для 9М120 і 9М120Ф), сайт Airwar.ru для модернізованих ракет 9М120М вказує дальність до 8000 м
Джерела
- ↑ btvt.info, ПТРК «ШТУРМ» (ИНДЕКС 9К 113)/ПТРК «ШТУРМ-СМ» (ИНДЕКС 9К132). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- ↑ Ракетная техника, Противотанковый комплекс 9П149 Штурм-С[недоступне посилання з березня 2020]
- ↑ РФЯЦ-ВНИИЭФ > Направления деятельности > Неядерные вооружения > Кумулятивные боевые части [Архівовано 2009-06-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Тихонов, Т. 1, 2010, с. 174.
- ↑ Тихонов, Т. 2, 2010, с. 173.
- ↑ "Оружие России, 2006—2007, стр 442. также Военный парад, 2006 (Москва)
- ↑ Военный парад 1997 № 6(24) ноябрь-декабрь стр. 28-29 Н.Гущин, В.Кашин «Штурм» подкрепляется «Атакой»
- ↑ «Оружие России», 2012 г.
- ↑ «Военный парад», май-июнь 2006
- ↑ «Защита и безопасность» № 04, 2005 г.
- ↑ «Техника и вооружение» № 04, 2006 г.
- ↑ «Фронтовая иллюстрация» № 07, 2008
- ↑ дело №А34-1753/2008 АC Курганской области
- ↑ "Оружие России 2006—2007, стр 441. Москва, Военный парад, 2006 г.
- ↑ «Оружие России», 2012
- ↑ Русская Сила | Концепция развития военной автомобильной техники Вооруженных Сил Российской Федерации на период до 2020 года. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ КБМ, Модернизированный самоходный противотанковый ракетный комплекс "Штурм-СМ" (индекс 9К132). Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
- ↑ а б в г д Ракета управляемая 9М120 (9М120Ф) «Атака» [Архівовано 2009-04-25 у Wayback Machine.] Сайт ОАО «ЗиД»
- ↑ Авиационный ракетный комплекс Атака-В. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 21 березня 2011.
- ↑ «Оружие России» (издание 2012 г.)
- ↑ 9м120 и 9м114 ПТУР. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
- ↑ АТАКА ПТУР. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 28 лютого 2009.
- ↑ Наши и не наш — Популярная механика [Архівовано 2011-11-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Ангельский Р. Д. Отечественные противотанковые комплексы: Иллюстрированный справочник. — М. : ООО «Издательство ACT», 2002. — С. 146—149. — (Военная техника) — ISBN 5-17-011744-2.
- ↑ Білорусь отримала від Росії керовані ракети “Атака”. mil.in.ua. Мілітарний. 14 березня 2021. Процитовано 18 жовтня 2022.
- ↑ Дмитро Снєгирьов (1 червня 2022). Росіяни кидають у бій "Термінатори": 4 БМПТ помічені поблизу Комишувахи на Луганщині. galinfo.com.ua. Гал-інфо. Процитовано 18 жовтня 2022.
Література
- Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : у 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 1. — 608 с. — 1000 екз. — ISBN 978-5-903603-02-2.
- Тихонов С. Г. Оборонные предприятия СССР и России : у 2 т. — М. : ТОМ, 2010. — Т. 2. — 608 с. — 1000 екз. — ISBN 978-5-903603-03-9.
Посилання
- (Видео) ПТУР «Атака». Эксклюзивные кадры стрельбы
- http://www.airwar.ru/weapon/aat/ataka.html
- https://web.archive.org/web/20090107013857/http://www.russarms.com/land/rva/tech-ptur-shturms.asp
- http://www.almaz.spb.ru/index.php?module=news&ch=smi&tema=2010-07-29
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
