Машина розміщена на шасі легкоброньованого тягача МТ-ЛБ. СНАР-10 перша машина у своєму класі, яка має режим розпізнавання цілі по спектру доплерівського сигналу. Завдяки використовуваній апаратурі, СНАР-10 може забезпечити виявлення наступних цілей на відстанях:
Рухомих наземних цілей до 17 км;
Наземних розривів снарядів від 4 до 10 км;
Надводних цілей до 30 км;
Надводних розривів снарядів від 14 до 23 км.
Модифікації
1РЛ232-1 — варіант виконання СНАР-10.
1РЛ232-1М «Пантера» — сучасна модифікація СНАР-10М.
Розробка модифікованого комплексу СНАР-10 почалася в кінці 1990-х років паралельно з розробкою 1Л244-1 «Кредо-1С». В основну задачу модернізації входила установка нового устаткування РЛС 1РЛ133-3 «Кредо-1» замість обладнання СНАР-10. Комплекс розроблявся з 1997 по 2002 роки. Головним конструктором був Н. А. Зайцев. У 2003 році машина пройшла державні випробування і була прийнята на озброєння. З 2004 року було розпочато серійне виробництво.
Бойове застосування
Російсько-українська війна
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)
На початку квітня 2022 року Сили спротиву захопили російську мобільну наземну станцію радіолокаційної розвідки СНАР-10М1[1].
Примітки
↑В Україні захопили станцію радіолокаційної розвідки СНАР-10М1 армії Росії. Мілітарний. 5 квітня 2022.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.(січень 2016)
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
п
о
р
Бронетехніка та самохідна артилерія СРСР (розробки після Другої світової війни)
— зброя української розробки та/або виробництва (див. шаблон) 1 — трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. 2 — постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься
СНАР-10 «Леопард» у Вікісховищі
