Португальська революція (1910)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Португальська революція.
| Португальська революція (1910) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Проголошення республіки. Плакат 1910 року | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Португальське королівство |  Республіканці | ||||||||
| Лідери | |||||||||
| Мануел II Антоніу Тейшейра де Соуса Пайва Кусейро | Антоніо Мачадо Сантос Теофілу Брага Афонсу Кошта | ||||||||
| Сили | |||||||||
| Близько 7000 осіб | Близько 2000 революціонерів 3 крейсери | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| щонайменше 51 загиблий і десятки поранених. | |||||||||
Португальська революція (1910) або Революція 5 жовтня (порт. Revolução de 5 de Outubro de 1910) — революція, що призвела до ліквідації монархії та встановлення республіканської форми правління. Португальське королівство перестало існувати. Виникла Перша Португальська республіка (5 жовтня 1910 — 28 травня 1926).
Передумови
З кінця XIX століття в країні почалося зростання республіканських настроїв, позаяк багато городян були незадоволені бездіяльністю короля, нездатного боронити інтереси Португалії в міжнародних питаннях (Рожева мапа і Колоніальний розподіл Африки). Сталося португальське царевбивство 1 лютого 1908 року. Терористи-республіканці, незадоволені політикою короля і загальною обстановкою в країні, обстріляли кортеж португальської королівської сім'ї на площі Лісабона. Внаслідок інциденту загинули сам король Карлуш I (1863—1908) і його старший син Луїш-Філіпе (1887—1908). Новим королем був проголошений врятований Мануел II, проте він захоплювався мистецтвом й абсолютно не цікавився політикою. Республіканці вирішили взяти владу у свої руки.
Хід подій
1 жовтня 1910 року в Лісабоні під час візиту президента Бразилії Нілу Прокопіу Песаньї почалися масові демонстрації республіканців. У самій Бразилії в цей час у повному розпалі тривала війна Контестаду.
У ніч з 3 на 4 жовтня 1910 року, група республіканців повстала в столиці, підтримана народними масами і військовими. До повстанців приєдналися команди кількох військових кораблів, включаючи крейсери "Adamastor ", «Dom Carlos I» та «São Rafael». Обстріл останнім міністерських будівель спричинив деморалізацію військ, які залишалися вірними урядові.
5 жовтня урядові війська капітулювали, а Португалія була проголошена республікою. Було створено тимчасовий уряд, очолений Теофілу Брагою, що прийняв низку декретів: про відділення церкви від держави та школи від церкви, про скасування дворянських титулів та інші. Король Мануел II та королева-мати Амелія Орлеанська поїхали з країни.
19 червня 1911 було скликано Установчі збори.
21 серпня Установчі збори ухвалили республіканську конституцію, яка набула чинності з 11 вересня 1911 року. Конституція передбачала створення двопалатного (палата депутатів і сенат) парламенту, якому належала б законодавча влада. Виконавча влада передавалася президентові, який обирався парламентом, і Раді Міністрів, яка призначалася президентом. Було проголошено свободу слова, друку, зборів, совісті й віросповідання, право робітників на страйк та восьмигодинний робочий день для промислових робітників.
Джерела
- ALMEIDA, Paula Cardoso O fim da monarquia: 5 de Outubro de 1910 1ª ed. — Matosinhos — QuidNovi — 2007 ISBN 978-989-554-353-3
- QUENTAL, Antero de [et. al.] Portugal em crise: da agonia da Monarquia à implantação da República 1ª ed. — Porto — Fronteira do Caos — 2006. — (Pensar Portugal; 5) ISBN 989-95063-2-X
- A Maçonaria e a Implantação da República — Documentos Inéditos (Simões Raposo/Carvalhão Duarte) Grémio Lusitano et Fundação Mário Soares (2009); ISBN 978-972-8885-21-2
- Revolta Militar no Porto em 31 de Janeiro de 1891 — Os Conselhos de Guerra o Respectivas Sentenças Porto editora (1891)
- article de Jorge de ABREU A Revolução Portugueza — O 5 de Outubro (Lisboa 1910) Casa Alfredo David (Lisbonne — 1912)
- Augusto Ferreira do AMARAL A Aclamação e D. Manuel II (Lisbonne-1966)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| ||||||||||||||||||||||||||
